історичне значення української революції

Кримінальне право: поняття, система

Предмет правового регулювання кримінального права - це суспільні відносини, що виникають між державою і особою, яка вчинила злочин. Держава в кримінально-правовому відношенні виступає як носій права покласти на винного відповідальність за скоєний злочин і застосувати покарання, встановлене законом, а злочинець - носій обов'язки зазнати несприятливі наслідки порушення кримінально-правової норми. У кримінально-правових відносинах на державу покладається обов'язок кореспондуються - залучати особа до кримінальної відповідальності, призначати покарання або інші заходи (примусові заходи виховного характеру) у суворій відповідності до вимог кримінального закону.

Одночасно в предмет правового регулювання кримінального права входять суспільні відносини щодо заподіяння шкоди за певних обставин: стан необхідної оборони, крайньої необхідності і деякі інші. Ці відносини називаються регулятивними, і їх призначення полягає у заохоченні громадян на охорону своїх прав і свобод, захист інших осіб, інтересів суспільства і держави від суспільно небезпечних посягань.

Таким чином, кримінальний закон регулює два види відносин: охоронні та регулятивні. Предметом охоронних кримінально-правових відносин є реалізація кримінальної відповідальності і покарання,а також звільнення від кримінальної відповідальності і покарання. Предметом регулятивних відносин є правомірні дії, які закон дозволяє здійснювати для запобігання злочинів.

Кримінальне право найчастіше впливає на громадян за допомогою заборон, тобто шляхом опису в законі тих діянь, вчинення яких забороняється під загрозою кримінального покарання. Рідше кримінально-правові норми вимагають від особи вчинення певних дій, оголошуючи злочином бездіяльність. Дозвіл на здійснення дій рідко, але все ж таки використовується в кримінальному праві. Наприклад, необхідна оборона.

Вплив права на суб'єктів являє собою метод правового регулювання. Кримінальне право найчастіше використовує імперативний метод (обязиваніе, заборона), рідше диспозитивний (дозвіл, дозвіл).

Система кримінального права складається з двох розділів: загального і особливого.

Загальна частина містить законодавче визначення принципів і завдань кримінального права, меж дії кримінального закону, основні поняття кримінального права, такі як злочин, вина, співучасть та інші.

У Загальній частині також сформульовані положення, що визначають підстави, умови та межі кримінальної відповідальності, перераховані види покарання, порядок та умови їх застосування, а також умови і порядок звільнення від покарання.

признаки клинической смерти