релігійне дисидентство в україні представляли

ООН та охорона прав людини

Однією з цілей ООН є досягнення міжнародного співробітництва «в заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії». Правовою основою діяльності ООН є Статут - міжнародний договір, згідно з яким держави-члени зобов'язуються, зокрема, приймати спільні заходи, спрямовані на заохочення і захист прав людини в усьому світі.

Питаннями прав людини врамках ООН в різного ступеня займаються всі головні органи цієї організації, але найбільшу увагу даного питання приділяють Генеральна Асамблея і Економічна і Соціальна рада.

Зокрема, згідно зі ст. 13 Статуту ООН однієї з функцій Генеральної Асамблеї є організація досліджень та винесення рекомендацій з метою сприяння міжнародному співробітництву в галузі економічній, соціальній, культури, освіти, охорони здоров'я та сприяння здійсненню прав людини і основних свобод для всіх, незалежно від раси, статі, мови і релігії .

Більшість питань про права людини, що стоять на порядку денному Генеральної Асамблеї, беруть свій початок у розділах доповіді Економічної і Соціальної ради, що стосуються прав людини, або в прийнятих Генеральною Асамблеєю на її попередніх сесіях рішеннях про розгляд конкретних питань.

Пункти порядку денного, що стосуються прав людини, передаються Генеральною Асамблеєю в її Третій комітет, який займається соціальними, гуманітарними питаннями і питаннями культури. Однак деякі пункти розглядаються Генеральною Асамблеєю без передачі в будь-якій головний комітет. Прийняті Третім комітетом проекти резолюцій і рішень виносяться на розгляд пленарного засідання

Генеральної Асамблеї та приймаються простою більшістю голосів. Такі резолюції Генеральної Асамблеї мають рекомендаційний характер, але мають певного роду морально-політичним ефектом і є таким собі відображенням світової громадської думки.

Економічний і Соціальний рада ООН. Пункти, що стосуються прав людини, зазвичай передаються на розгляд до Соціальний комітет ЕКОСОР, в якомупредставлені всі його 54 члена. У той же час деякі пункти розглядаються на пленарних засіданнях без передачі їх в Соціальний комітет. Відповідно до ст. 62 Статуту ООН ЕКОСОР може робити рекомендації з метою заохочення поваги та дотримання прав людини і основних свобод для всіх. Також він може скликати міжнародні конференції і складати для подання Генеральній Асамблеї проекти конвенцій з питань, що стосуються прав людини. Згідно зі ст. 68 Статуту ООН Рада створює комісії в економічній і соціальній областях і по заохоченню прав людини.

З метою надання сприяння при розгляді пунктів, що стосуються прав людини, ЕКОСОР заснував Комісію з прав людини і Комісію зі становища жінок. Комісія з прав людини, у свою чергу, створила Підкомісії з попередження дискримінації і захисту меншин.

Комісія ООН з прав людини є головним органом ООН з прав людини і може займатися найрізноманітнішими питаннями, що стосуються цих прав. Вона була створена ЕКОСОР в 1946 р. і з тих пір проводить щорічні сесії. У 1947 р., коли Комісія розпочала свою роботу, її єдиним завданням була розробка Загальної декларації прав людини, прийнятої рік потому 10 грудня 1948 Протягом перших двадцяти років своєї діяльності (1947-1966) Комісія займалася головним чином розробкою міжнародно-правових документів . Кульмінацією цього процесу стало прийняття Генеральною Асамблеєю в1966 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Факультативного протоколу до неї, які разом зі Загальною декларацією прав людини утворюють так званий Міжнародний білль про права людини. У цей період часу Комісія не займалася питаннями, пов'язаними з розглядом повідомлень про порушення прав людини. Проте в 1967 р. ЕКОСОР прийняв резолюцію № 1235, яка наділила Комісію з прав людини повноваженнями розглядати питання, пов'язані з порушеннями прав людини в будь-якій точці земної кулі (Процедура 1235).

Комісія з прав людини складається з представників 54 держав - членів ООН, які обираються ЕКОСОР на трирічний період. Сесії Комісії проходять щорічно протягом шести тижнів (березень - квітень) у Женеві. Комісія готує дослідження з прав людини, рекомендації та проекти міжнародних документів; виконує спеціальні доручення Генеральної Асамблеї і ЕКОСОР, в тому числі розглядає заяви, що стосуються порушень прав людини, і займається розбором повідомлень щодо цих порушень; здійснює тісне співробітництво з усіма іншими органами ООН, в компетенцію яких входять питання прав людини. Комісія підготувала значну частину конвенцій і декларацій ООН у галузі прав людини, прийнятих ЕКОСОР і Генеральною Асамблеєю. Крім того, Комісія відіграє центральну роль в процесі контролю за дотриманням прав людини в усьому світі. Саме в рамках Комісії окремідержави або неурядові організації можуть підняти будь-які питання, що стосуються прав людини. Щорічно Комісія приймає близько 100 резолюцій і рішень. Комісія вповноважена призначати спеціальних доповідачів, доповідачів, представників, експертів, а також створювати робочі групи.

Підкомісія з попередження дискримінації і захисту меншин - допоміжний орган Комісії ООН з прав людини. Вона складається з 26 експертів, що обираються Комісією на трирічний термін і працюють в особистій якості, а не як представники держав. У коло ведення Підкомісії входять дії, пов'язані з проведенням досліджень, наданням рекомендацій Комісії з прав людини відносно попередження будь-якого роду дискримінацію в галузі прав людини та основних свобод та захисту расових, релігійних і мовних меншин, а також виконання будь-яких інших функцій, які можуть бути їй приписані ЕКОСОР або Комісією з прав людини. Підкомісія щорічно проводить сесії, на яких вона бере значна кількість резолюцій з питань прав людини. На сесіях присутні члени Підкомісії або їх заступники, спостерігачі, що призначаються урядами, а також представники спеціалізованих установ та органів ООН, міжурядових та неурядових організацій.

Комісія ООНпо становища жінок, створена в 1946 р., є функціональною комісією ЕКОСОР. Вона складається з представників 32 держав - членів ООН, які обираються ЕКОСОР на 4 роки.

Комісія зі становища жінок готує рекомендації та доповіді ЕКОСОР щодо сприяння правам жінок у політичній, економічній,цивільної та соціальній сферах і галузі освіти, а також надає рекомендації ЕКОСОР по терміновим проблемам, що вимагає невідкладного уваги в області прав жінок з метою застосування того принципу, що чоловіки і жінки повинні володіти рівними правами, а також розробляє пропозиції щодо втілення в життя таких рекомендацій.

20 грудня 1993 Генеральна Асамблея ООН (рез. 48/141) заснувала посаду Верховного комісара ООНпо прав людини, який є головною посадовою особою, відповідальною за координацію всієї діяльності в області прав людини в рамках ООН. Про значимість даного інституту говорить той факт, що кожен рік до Управління Верховного комісара ООН з прав людини надходить майже 200 000 прохань про допомогу з усього світу. Головним завданням Верховного комісара є сприяння максимально повного здійснення всіх прав людини шляхом втілення в життя відповідних рішень, прийнятих керівними органами ООН, а також залучення уваги урядів до існуючих проблем, прагнення запобігання порушень та розслідування порушень прав людини в конкретних країнах.

Верховний комісар ООН з прав людини призначається на посаду Генеральним секретарем ООН і затверджується Генеральною Асамблеєю ООН строком на чотири роки (з можливістю продовження ще на чотири роки) з числа осіб, які характеризуються високими моральними підвалинами, чесністю та володіють досвідом, у тому числі в області прав людини, і загальними знаннями і розумінням різних культур,що необхідно для неупередженого, об'єктивного, невибіркового та ефективного виконання обов'язків Верховного комісара ООН з прав людини. Він повинен щорічно подавати доповідь про свою діяльність Комісії ООН з прав людини, а через ЕКОСОР - Генеральної Асамблеї ООН.

Також у рамках ООН постійно діють експертні органи, створені на основі універсальних міжнародних договорів у галузі прав людини: Комітет з прав людини; Комітет з ліквідації расової дискримінації; Комітет з економічних, соціальних і культурних прав; Комітет з прав дитини; Комітет проти тортур; Комітет з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок.

Комітет з прав людини, створений відповідно до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р., складається з 18 членів, що обираються державами - учасниками Пакту таємним голосуванням. Комітет з прав людини вивчає доповіді про вжиті державами - учасниками Пакту заходи щодо втілення в життя прав, визнаних у Пакті, і направляє ці доповіді зі своїми зауваженнями і пропозиціями в ЕКОСОР; виконує деякі функції з метою врегулювання спорів між державами-учасницями з питань застосування Пакту за умови, що ці учасники визнали компетенцію Комітету в цьому відношенні. Крім того, відповідно до Факультативним протоколом до Пакту Комітет з прав людини може розглядати повідомлення від осіб, які є жертвами порушення державою будь-якого з прав, викладених у Пакті, при дотриманнінаступних умов: держава, чий громадянин подав скаргу в Комітет з прав людини, є учасником Пакту і Протоколу № 1; особа, яка подала скаргу, вичерпало всі наявні внутрішні засоби правового захисту (дане правило не діє в тих випадках, коли застосування таких засобів невиправдано затягується ); це ж питання не розглядається згідно з іншою процедурою міжнародного розгляду чи врегулювання.

Комітет поліквідаціірасовой дискримінації, створений відповідно до Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., складається з 18 експертів, що обираються таємним голосуванням державами - учасницями Конвенції. Комітет розглядає доповіді про вжиті державами - учасниками Конвенції законодавчих, судових, адміністративних або інших заходів, за допомогою яких проводяться в життя положення Конвенції; робить пропозиції і загальні рекомендації, засновані на вивченні цих доповідей; надає допомогу у врегулюванні спорів між державами-учасницями щодо застосування Конвенції; отримує і розглядає повідомлення від окремих осіб або групи осіб, що підпадають під юрисдикцію держав-членів, які визнали компетенцію Комітету з ліквідації расової дискримінації в цьому відношенні.

Комітет з економічних, соціальних і культурних прав, створений відповідно до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 р., також складається з 18 експертів.

Він був створений ЕКОСОР для розгляду доповідей про виконання Пакту.

Комітет з прав дитини, утворений згідно з Конвенцією про права дитини 1989 р.,складається з 10 експертів, які виступають в особистій якості і обираються державами - учасниками Конвенції строком на 4 роки з правом переобрання, з урахуванням справедливого географічного розподілу і головних правових систем. Комітет з прав дитини може запитувати у держав - учасниць Конвенції інформацію про виконання ними вимог Конвенції, про фактичне становище дітей в країні, збирає і аналізує інформацію про становище дітей у різних країнах, виробляє відповідні рекомендації і один раз на два роки через ЕКОСОР подає доповідь Генеральній Асамблеї ООН зі своїми пропозиціями і рекомендаціями.

Комітет проти тортур, створений в рамках Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання людини 1984 р., складається з 10 експертів, що обираються державами - учасниками Конвенції строком на 2 роки з правом переобрання, з урахуванням справедливого географічного розподілу з числа осіб, що мають юридичний досвід. Комітет проти тортур, отримавши достовірну інформацію про систематичне застосування тортур на території держави - учасниці Конвенції та визнає компетенцію Комітету, має право запропонувати державі-учасниці співробітничати у розгляді отриманої інформації; призначити одного або декількох своїх членів для проведення конфіденційного розслідування (включаючи відвідування території цієї держави з його згоди) і терміново представити після закінчення розслідування доповідь Комітету проти тортур і державі-учасниці з результатами розслідування. Короткий звіт про проведення розслідуванняКомітет проти тортур включає до своєї щорічної доповіді, що представляється державам - учасницям Конвенції і Генеральної Асамблеї ООН.

Комітет з ліквідації всіх форм дискримінації щодо жінок, створений відповідно до Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок 1979 р., складається з 23 експертів, що обираються державами - учасниками Конвенції строком на 4 роки з урахуванням справедливого географічного розподілу, представництва різних форм цивілізації і основних правових систем. Він розглядає всі питання дискримінації щодо жінок, що надходять скарги, співпрацює з державами - учасниками Конвенції у вирішенні цих скарг і представляє щорічну доповідь Генеральної Асамблеї ООН про виконану роботу, з пропозиціями та рекомендаціями загального характеру на основі вивчення доповідей, інформації, що отримується від держав.

Слід зазначити, що крім перерахованих ряд органів ООН час від часу і в різного ступеня займається питаннями прав людини. Вони включають в себе Рада Безпеки, Секретаріат, Міжнародний суд, Комісію міжнародного права.

Зокрема, Рада Безпеки ООН, уповноважений Статутом ООН визначати існування будь-якої загрози миру, будь-якого порушення миру або акту агресії і робити рекомендації або вирішувати питання про те, яких заходів слід вжити для підтримки або відновлення міжнародного миру і безпеки, у випадку порушення прав людини в великих масштабах може кваліфікувати такі дії як загрози світу.

Комісія міжнародного права ООНпровела велику роботу в галузі прав людини з підготовки кількох міжнародних конвенцій, що відносяться до проблем громадянства і безгромадянства.

Верховний комісар ООН у справах біженців здійснює під егідою ООН захист біженців шляхом сприяння укладенню міжнародних угод про захист біженців, спостереження за виконанням положень цих документів, розробки пропозицій про необхідні поправки до них, сприянням полегшеному допуску біженців на території держав та ін

Міжнародний суд з моменту свого створення розглядав кілька спорів між державами, пов'язаних з такими правами людини, як право притулку, права іноземців, права дитини. Крім того, Міжнародний суд давав консультативні висновки з таких питань прав людини, як наслідки застережень до Конвенції про геноцид.

Слід відзначити також і діяльність міжнародних трибуналів, які були засновані ООН для судового переслідування осіб, винних у скоєнні злочинів проти людяності в колишній Югославії і Руанді. Крім того, за ініціативою ООН створено Міжнародний кримінальний суд, який покликаний розглядати злочину геноциду, військові злочини, злочини проти людяності і агресії (докладніше див голову XXV).

что такое атмосферный воздух