Головна Міжнародне право Міжнародне повітряне право Роль міжнародних організацій в регулюванні діяльності міжнародної цивільної авіації
розповидь про скифив

Роль міжнародних організацій в регулюванні діяльності міжнародної цивільної авіації

Найбільш представницькою за кількістю членів (більше 180 країн) і авторитетної з міждержавних організацій, пов'язаних з діяльністю міжнародної цивільної авіації, є згадувана ІКАО, що представляє собою справжній центр універсального співробітництва зацікавлених країн з усіх питань в даній галузі міжнародних відносин. Створена на основі положень Чиказької конвенції 1944 р., вона з 1947 р. здійснює дослідження, розробку та удосконалення стандартів, правил, регламентів, покликаних забезпечувати безпечне і впорядковане розвиток цивільної авіації, надійність та економічність повітряно-транспортних сполучень.

У цілому місія ІКАО полягає в організації та координації міжнародного співробітництва у справі практичного використання в глобальному масштабі повітряного простору, як міжнародного, так і національного, цивільною авіацією.

Для вступу в ІСАО держава повинна направити депозитарію Чиказької конвенції, яким уповноважено бути уряд США, повідомлення про своє приєднання до цього багатостороннього договору. Післятридцяти днів з моменту одержання депозитарієм такого повідомлення, про що одночасно сповіщаються всі інші учасники Організації, приєднання вважається таким що набуло чинності, а держава-претендент стає повноправним учасником ІСАО.

Членство в ІКАО припиняється через дванадцять місяців після того, як відповідна держава-член повідомить депозитарій про денонсацію їм Чиказької конвенції. Припинення членства може здійснитися також автоматично - при виключенні держави зі складу членів Організації Об'єднаних Націй, якщо, однак, Генеральна Асамблея ООН при цьому не висловиться за збереження членства цієї країни в ІСАО. У разі невиконання державою - членом ІКАО своїх фінансових зобов'язань перед нею його членство може бути призупинено.

Головним із центральних органів ІСАО є скликається один раз на три роки або на надзвичайні сесії загальні збори її членів - Асамблея, до участі в засіданнях якої в якості спостерігачів можуть бути допущені представники будь-якої іншої зацікавленої міжнародної організації, а також держав, які не є членами ІСАО.

У число функцій Асамблеї ІКАО входить визначення напрямків діяльності Організації з метою розвитку міжнародної цивільної авіації і впорядкованого використання міжнародного повітряного простору. Її прерогативою є формування головного виконавчого органу ІСАО - Ради, розгляд і затвердження його звітів і трирічних програм його діяльності.

Зазвичай рішення Асамблеї приймаються простою більшістю голосів держав-членів, присутніх на засіданні, крім рішень про скликання надзвичайних сесій,коли необхідно, щоб за таке рішення було подано не менше 20% голосів. Рішення про схвалення пропонованих Радою поправок до Чикагської конвенції можуть прийматися двома третинами голосів держав-членів, а про перенесення місцезнаходження штаб-квартири ІСАО, в даний час знаходиться в Монреалі (Канада), - кваліфікованою більшістю голосів у три п'ятих представників держав-членів.

Постійно діючим органом ІКАО є Рада Організації, зобов'язаний забезпечувати безперервність роботи всієї цієї міждержавної структури в проміжках між сесіями її Асамблеї, якій він підзвітний і перед якою несе відповідальність за виконання покладених на нього повноважень. Цей виконавчий орган формується з тридцяти представників держав - членів ІСАО, що обираються Асамблеєю таємним голосуванням з числа кандидатів, висунутих урядами країн, що грають провідну роль в організації та експлуатації повітряного транспорту, а також вносять істотний внесок у надання аеронавігаційних послуг і засобів обслуговування міжнародної цивільної авіації. При цьому повинен забезпечуватися принцип справедливого географічного представництва, відповідно до якого в цьому органі могло б забезпечуватися постійна участь держав усіх географічних регіонів. Важливою вимогою, встановленим щодо кандидатур членів Ради ІКАО, є відсутність у кожного з них фінансової зацікавленості і активної участі в діяльності будь-якого авіатранспортного підприємства - експлуатанта міжнародних повітряних ліній.

Функції Ради ІКАО включають розробку та прийняття стандартів і рекомендацій, оформлюваних у вигляді додатків до Чиказької конвенції,виконання рекомендацій Асамблеї і подання їй звітів про свою діяльність. Він також зобов'язаний доводити до відома Асамблеї інформацію про факти порушення державами - членами ІСАО положень Конвенції, вирішувати суперечки між ними щодо тлумачення і застосування її окремих положень, якщо такі спори не можуть бути дозволені ними самими. Рада управомочен визначати правила процедури власної роботи і роботи створюваних ним допоміжних органів - комітетів і комісій, видавати статистичні збірники, що відображають стан і тенденції розвитку міжнародної цивільної авіації. Нарешті, Рада управомочен розпоряджатися фінансами ІКАО, які утворюються з надходжень до її фонди членських внесків і в результаті видавничої діяльності.

З метою забезпечення нормальної роботи ІКАО, усіх її основних і допоміжних органів створено постійний робочий (адміністративний) орган - Секретаріат Організації. З числа інших найбільш важливих допоміжних органів ІСАО слід назвати створені її Радою Аеронавігаційну комісію, Авіатранспортний комітет, юридичний і фінансовий комітети, Комітет з незаконним втручанням у діяльність цивільної авіації. На ці органи покладається розгляд пропонованих поправок до Конвенції і розробка нових стандартів і техніко-експлуатаційних рекомендацій, вивчення економічних і комерційних аспектів діяльності цивільної авіації в частині здійснення нею міжнародних перевезень, дача Раді рекомендацій та консультацій з питання тлумачення і зміни положень установчого документа Організації, за проблем міжнародного повітряного права, підготовка проектів різного роду міжнародних угод. Ними готуютьсярекомендації Раді щодо оптимізації фінансової діяльності ІСАО, здійснюється контроль за правильним витрачанням її коштів, розглядаються питання боротьби з незаконним захопленням повітряних суден, саботажем, збройними нападами та ін

З метою організації міждержавного співробітництва з регулювання діяльності міжнародної цивільної авіації в регіональних рамках започатковані й ефективно діють кілька міжурядових структур. Так, у Європі функціонують:

- Європейська конференція цивільної авіації (ЕКАК) (від англійського її найменування - European Civil AviationConference), що дислокується в Страсбурзі і займається вивченням проблем повітряного транспорту Західної Європи, яка сприяє координації відповідної діяльності країн регіону, більш ефективному використанню та розвитку міжнародного невійськового повітроплавання, співпраці з ІСАО . Про плідності роботи ЕКАК свідчить той факт, що під її егідою розроблено та прийнято згадуване Типова угода про повітряне сполучення («Страсбургекій тип»), Багатостороння угода про сертифікати льотної придатності на імпортовані повітряні судна 1960 р., Угода про комерційні права при нерегулярних повітряних сполученнях 1956 р., ряд рекомен -

давальний документів з використання державами - учасниками Конференції формальностей при складанні документів на перевезення пасажирів, багажу, вантажів і пошти. Важливим напрямком роботи ЕКАК є стандартизація вимог до нового авіаційного обладнання, систем навігації та зв'язку;

- Європейська організація із забезпечення безпеки аеронавігації (Євроконтроль) зі штаб-квартирою в Брюсселі, створена в результаті укладення Конвенції про створення такої в 1960 р. Її завдання полягаєв попередженні та запобігання зіткнень у повітрі військових і цивільних літальних апаратів, а також у вдосконаленні управління повітряним рухом над територією Західної Європи. Практична робота цієї міжурядової організації полягає у розробці уніфікованих правил польотів і діяльності наземних аеронавігаційних служб, у виробленні рекомендацій щодо коригування регіональних аеронавігаційних планів, прийнятих ІКАО, і визначенні зон обслуговування польотної інформацією.

У ролі виконавчого органу Євроконтролю виступає спеціально створене Агентство з безпеки аеронавігації, в якому представлені всі держави - члени Євроконтролю. На Агентство покладено керівництво польотами в повітряному просторі до висоти 7200 м (так зване «нижнє повітряний простір»), дача через національні центри управління повітряним рухом інструкцій і польотної інформації пілотам, співпраця з зацікавленими державами в пошукових заходах з виявлення зниклих літаків і надання допомоги літальним апаратів, що терплять лихо.

У рамках Євроконтролю заснований арбітражний суд для вирішення спорів, що виникають між державами-учасниками, а також між ними і самої Організацією. Рішення такого арбітражу мають остаточну силу і оскарженню не підлягають.

Співпраця Євроконтролю з ІСАО і деякими європейськими державами, які не є членами Організації (наприклад, зі скандинавськими країнами), здійснюється на основі спеціально угод, що укладаються.

На Африканському континенті організація співробітництва в галузі цивільної авіації здійснюється діючої з 1969 р. Африканської комісією цивільної авіації (АФКАК) зі штаб-квартирою в Аддіс-Абебі та Агентством по забезпеченнюбезпеки аеронавігації в Африці і на Мадагаскарі (АСЕКНА), створеним у 1959 р., зі штаб-квартирою в Дакарі (Сенегал). Що функціонують на основі принципів відкритого для всіх країн регіону членства обидві ці організації покликані виконувати наступні профілюючі завдання:

- Сприяти виробленню спільної політики держав-учасників, координації їх практичної діяльності та планування в галузі цивільної авіації;

- Сприяти більш ефективному використанню африканського повітряного транспорту в народногосподарських і гуманітарних цілях;

- Забезпечувати регулярність і безпеку польотів над територією держав-членів;

- Вдосконалювати управління, методи експлуатації, утримання і розвиток аеродромів, засобів забезпечення аеронавігації.

Обидві організації мають статус міждержавних установ і в якості міжнародних юридичних осіб можуть самостійно співпрацювати з іншими подібними структурами, з іншими суб'єктами міжнародного права, в тому числі з державами, які не є членами АФКАК і АСЕКНА.

Рішення, прийняті в рамках АФКАК, за своїм правовим характером представляють собою рекомендаційні документи, які потребують в подальшому схваленні з боку держав-членів. У рамках АСЕКНА рішення, що приймаються її головним органом - Адміністративною радою, мають обов'язкову силу з моменту їх прийняття та спеціального схвалення державами-членами не вимагають.

Головним органом АФКАК є Пленарна сесія країн-членів, що скликається один раз на два роки. Адміністративна рада АСЕКНА збирається на свої засідання один раз кожні три місяці.

На латиноамериканському континенті вирішення питань співробітництва в галузі міжнародної цивільної авіації здійснюється на міждержавному рівнів основному Центральноамериканської організацією з обслуговування аеронавігації (КОКЕСНА), що почала свою діяльність в 1961 р. Її завдання полягає у безпосередньому забезпеченні відповідно до регіональним планом ІСАО управління повітряним рухом над територіями держав регіону. Свої послуги дана Організація надає не тільки державам-членам, а й зареєстрованим у них юридичним особам, а також приватним особам, які мають їх громадянство і володіє літальними апаратами.

Управління повітряним рухом КОКЕСНА здійснює на основі регламентів, що діють в контрольованому нею повітряному просторі. Інструкції, що даються її службами за запитами експлуатан-тов або ж за власною ініціативою, обов'язкові для виконання командирами літальних апаратів. Організація управомочена інформувати компетентні влади держав-членів про випадки порушення правил повітряного руху. Сама вона зобов'язана враховувати і дотримуватися правил, встановлені законодавством цих держав і пов'язані з використання повітряного простору таких.

Керівний орган КОКЕСНА - Адміністративна рада, що формується з представників держав-учасників на паритетній основі. Рада управомочен приймати рішення з широкого кола питань, включаючи зміну установчого документа Організації - її Статуту, прийом нових членів, отримання і погашення позик. Всі такі рішення для їх прийняття вимагають одностайності всіх членів Ради.

Крім КОКЕСНА в Латиноамериканському регіоні з 1973 р. діє Латиноамериканська комісія цивільної авіації (ЛАКАК), утворена чотирнадцятьма розташованими тут державами, включаючи центральноамериканської країни та Мексику. Основним завданням Комісії полягає в координації діяльності повітряноготранспорту країн-членів на основі збору, систематизації та поширення статистичної інформації про міжнародних повітряних сполученнях в регіоні по пунктах відправлення, призначення і транзитних перельотів, дослідження загальної ситуації на ринку послуг в галузі повітряних перевезень, практики встановлення тарифів, розробки рекомендацій щодо їх застосування, планування заходів щодо розвитку і розширенню співробітництва, особливо в частині створення державами-членами власних внутрішніх механізмів забезпечення однакового застосування і дотримання тарифів, застосування в необхідних випадках відповідних санкцій.

Головний орган ЛАКАК - Асамблея, в якій представлені всі держави-члени. На неї покладено функції з твердженням робочої програми Організації та прийняття обов'язкових до виконання країнами-учасницями резолюцій та рекомендацій у разі їх схвалення цими країнами. Забезпечення поточної діяльності ЛАКАК здійснюється Виконавчим комітетом Організації, провідним збір вищезазначених статистичних даних, обговорювали фінансові питання і формує її бюджет.

Розвитку співробітництва в галузі міжнародної цивільної авіації практично всіх країн Ліги арабських держав присвячена діяльність заснованого в 1965 р. Ради цивільної авіації країн цієї групи (Какаші). Його робота, яка ведеться в сесійній порядку (раз на рік), спрямована на забезпечення координації та обміну досвідом, вивчення міжнародних стандартів та рекомендованої практики ІКАО, на організацію наукових досліджень в різних областях діяльності міжнародної цивільної авіації. Рада наділений правом врегулювання спорів та розбіжностей між державами - членами Какаші з питань практичної роботи країн іконкретних експлуатантів в галузі цивільної авіації, з надання допомоги в галузі технічної і в частині підготовки фахівців з обслуговування парку літаків та інших служб, що існують у даній галузі.

активі Какаші повинна бути відзначена розробка проекту уніфікованих нормативних актів цивільної авіації держав регіону, в рамках яких в числі іншого відображені положення про запобігання незаконних актів, що загрожують безпеки цивільної авіації, визначені правомочності командира та інших членів екіпажів цивільних повітряних суден.

Співробітництво в галузі регулювання діяльності цивільної авіації між країнами - колишніми союзними республіками СРСР здійснюється переважно на основі двосторонніх угод. Однак усі такі угоди враховують в якості базових положення Угоди про цивільну авіацію і про використання повітряного простору від 21 грудня 1991 р. Відповідно до цього документа був проголошений піддався потім обгрунтованій критиці фахівців-міжнародників теза «єдиного повітряного простору» держав - членів Співдружності, що НЕ узгоджуватися ні з принципом державного суверенітету щодо повітряної території кожної країни, ні з реальною наступною практикою в цій області. Необхідну коректування в це питання вніс укладена незабаром (15 травня 1992р.)

Угода про використання воздушногопространствагосударств - членів СНД, яке закріпило все що встановилися в міжнародній практиці принципи використання цивільної авіації в міжнародних сполученнях. З урахуванням його положень було утворено і функціонує як координуючого органу Міждержавний авіаційний комітет(МАК). Важливим елементом діяльності МАК є розробка проектів угод про співробітництво у сфері розвитку та підтримки міжнародних повітряних сполучень між країнами СНД та державами Західної Європи, Америки, Азії та Африки. Про ефективність роботи МАК свідчить, зокрема, той факт, що рекомендовані їм системи сертифікації авіаційної техніки та стандарти сприйняті практично всіма країнами - членами СНД і в результаті включення таких у укладаються ними угоди отримали статус міжнародних.

группы здоровья детского населения